Мене звати Ганна, я ювелір з України. Моє рідне місто - Макіївка. Наразі воно вже 10 років окуповано росією. 

2 роки свого життя я жила в окупації. Саме там почався мій творчий шлях. 

Мистецтво стало моїм порятунком і світом, куди я тікала від війни та окупації.

Наразі я проживаю та веду свою діяльність в Києві.

Як я і сказала, мій шлях митця почався як спосіб впоратись з оточуючим жахіттям.

Життя в окупації - це страшно. Це коли ти постійно думаєш, що можуть вбити тебе і твою родину, розбомбити ваш дім, або відібрати майно.

Тоді я ще ходила до школи. На той час в місті вже перестали працювати пошти, банківські картки, а полиці магазинів стрімко ставали пустими.

Знаходити матеріали для творчості було складно. Але мені дуже хотілось створювати прикраси, тож я працювала з полімерною глиною на епоксидною смолою.

Це були роботи, які віддавали шану природі. Я дуже люблю природу і ліс - це те місце, в якому я могла забути про проблеми та побути на самоті, в спокої.

Я працювала з сухоцвітами, листями, мхом.

Далі мені вдалося переїхати до Києва, щоб вступити в університет і продовжити свою роботу вже там.

Я вступила в університет на спеціальність графічного дизайну. Система і рівень освіти мене засмутив і я вирішила не витрачати свій час на це. 

Тим більш університет заважав моєму творчому шляху, а графічний дизайн виявився для мене нецікавим.

Одного дня я просто прокинулась із думкою, що ювелірна справа - це мій шлях. Це була абсолютна впевненість і навіть знання, що це точно моє і в мене все вийде.

Це було дивно, адже я хоч і робила прикраси, проте саме про ювелірну справу не думала.

Я не можу це пояснити, але це було ніби знання, яке різко зʼявилося в моїй голові і було настільки гучним і всеосяжним, що я не могла думати ні про що інше.

Я відрахувалась з університету, після чого знайшла приватну ювелірну майстерню.

Там впродовж 1.5 років я вивчала основні ювелірні техніки. Після цього я вже навчала учнів самостійно.

Кожний день я продовжую вчитися, адже ювелірний шлях - це шлях довжиною в життя. Щоб осягнути всю глибину і багатогранність цього складного ремесла піде не один десяток років - це саме те, що викликає в мене захват!

Наразі я займаюся ювелірною справою 7 років. Це десятки тисяч годин за роботою, сотні клієнтів, тисячі створених прикрас.

Я обожнюю навчатись, поглиблюватись в деталі, а ювелірна справа - це деталі в чистому вигляді :)

З дитинства я займаюсь малюванням і ліпкою, тож я просто продовжую робити те, що робила завжди - бути митцем і створювати щось нове 

Ювелірна справа зберігає в собі сотні різноманітних технік і цю базу знань можна розширювати все життя, що я і збираюсь робити 

Це, без перебільшення, справа і сенс мого життя 

Для мене це більше, ніж прикраси, аксесуари. Це унікальні талісмани, які розповідають і зберігають в себе історію цілих поколінь 

Уявіть, археологи досі знаходять срібні прикраси 1-3 сторіччя до наших днів!

Це просто захоплює подих!

Я сприймаю кожну прикрасу як талісман. Мені важливо наповнювати сенсом та енергією кожну роботу, для мене вони ніби живі, а процес створення - справжня магія 

Мої вироби про людську силу, унікальність та індивідуальність 

Про сміливість проявити своє справжнє «Я»

Це - матеріальна репрезентація вашої душі і життєвих цінностей 

Це сосуд для вашої історії, і історії наступних поколінь 

Це сімейна реліквія, цінний артефакт, наповнений важливими сенсами 

І звісно, це естетика та розкіш  

Основне джерело натхнення для мене - природа 

Я можу безкінечно розглядати бруньки на лісових гілках, маленькі квіти, осіннє листя, підхоплене вітром 

Я обожнюю ліс. Це моє місце сили 

Звідси і бере назву мій творчий псевдонім: «Лісова» - це українське слово, яке перекладається приблизно як «народжена у лісі»

Я у захваті від природних фактур - гірська поверхня, лава, кора дерева, земля, вода 

Це ідеальний баланс і гармонія. Це спокій і звʼязок з чимось давнім, могутнім і глибоким 

В своїй роботі я використовую справжні природні елементи - гілки і квіти, відлиті у сріблі, природні фактури та інші природні обʼєкти 

Ще одне велике джерело натхнення - рептилії, особливо змії 

Я просто їх дуже люблю :)

Я з дитинства мріяла про ігуану, а замість плюшевого ведмедя в мене був плюшевий удав)

Змії - неймовірно чарівні та естетичні створіння. Ця грація і плавність рухів заворожує!

Я працюю виключно вручну, без використання 3-д

Мені це подобається. Мені цікаво власноруч обробляти кожний міліметр виробу, постійно удосконалювати свою техніку, відчувати рельєф коштовного металу 

Я роблю великий акцент на деталізацію виробу, тому майже завжди працюю під мікроскопом 

Також я вірю, що виріб, створений людськими руками, наповнений душею та силою.

 А ще саме цей спосіб створення коштовностей вважається найскладнішим і дозволяє майстру показати віртуозне володіння ювелірними техніками. Такі вироби мають особливу цінність. 

Мене завжи привабливали складні задачі. Тож в ювелірній справі це допомогло мені знайти себе у складних виробах та техніках.

22.02.2022 в нас з чоловіком було весілля

24.02.2022 ми прокинулись від вибухів - росія бомбардувала нас ракетами 

Ми лишились в Україні. Наш медовий місяць пройшов у підвалі, ховаючись від ракет.

В принципі, наше життя і досі так проходить.

В Києві, звісно, безпечніше ніж в прифронтових містах, але росіяни регулярно роблять масовані атаки дронами-камікадзе та ракетами, тож у підвал доводиться ходити часто 

По дорозі в майстерню я проходжу багатоповерхівку, в якій дірка від дрона 

Ночами часто чую вибухи 

В травні 2023 року атака була практично кожну ніч. Місяць вся Україна не спала 

А зиму 2023 року ми провели в блекаутах - без світла, води, електрики та інтернету.  В темряві та холоді. Росіяни сильно пошкодили нашу енергетичну інфраструктуру 

Про російські злочини можна розповідати довго.

Варто загадати Бучу, теракт на каховському водосховищі, вбивство військовополонених в Оленівці, постійний ядерний шантаж

Про російські злочини можна розповідати довго.

Варто загадати Бучу, теракт на каховському водосховищі, вбивство військовополонених в Оленівці, постійний ядерний шантаж. Їх злочини налічують десятки тисяч епізодів і про це можна говорити безкінечно 

І я говорю про це в своїх роботах. А також своїми роботами я розповідаю нашу історію. 

В цілому мої роботи стали більш різкими і енергетично наповненими. Я знаю ціну життю. І цінність можливості працювати - я маю руки, я маю робоче місце і я за це вдячна, я це дуже ціную, адже можу втратити в будь-який момент.

Я точно можу сказати, що мої роботи стали більш змістовними і сильними. Такий важкий досвід загартовує особистість. Ти або стаєш сильніше, або помираєш.

Я жива, я живу. І мої роботи теж